Максим Шапіро - Ефективність
Sep. 21st, 2025 08:21 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
f_rМаксим Шапіро
ЕФЕКТИВНІСТЬ
Полковник Красс оглянув солдатів, що виструнчилися і завмерли перед ним.
- Ви усі тут психи, - заявив він. - І я псих. Вбивати людей і спокіно спати вночі не кожному дано. Ми такі. Ти! - полковник вказав пальцем на одного із солдатів, - Ти псих?
- Так, сер! - вигукнув солдат.
- А чому?
- Вроджений дефект дзеркальних нейронів, що викликає ослаблення емпатійного відгуку плюс спеціальна підготовка, сер!
- Саме так. В тебе злегка атрофоване почуття співпереживання. Але ти солдат, а не маніяк. Ти! - полковник вказав на іншого, - Чому він не маніяк, солдате?
- Відсутність комплексу неповноцінності і як наслідок відсутність необхідності самоствердження через приниження жертв та непотрібну жорстокість стосовно них, сер!
- Усе?
- Емпатійний відгук атрофований не цілком, а вибірково, сер! Байдужість до страждань ворога поєднується з прив'язаністю до своїх близьких.
- Отож! Ме не психопати, яким наплювати на всіх, і які ненавидять усіх. В нас є люди, заради яких ми готові вбивати чи, принаймні, помирати. Убивати заради своїх, втім, багато хто готовий. Але не усі після цього можуть спокійно жити далі без відчуття провини, чи навпаки, не поїхати остаточно і не стати тупим кровожерливим чудовиськом. Ми йдемо по лезу між тим й іншим. Ми обрані. Ми стіна, що охороняє те, що нам дороге. І в цій стіні не має бути проломів. Нашим зусиллям одна міра - ефективність. Але іноді деякі з нас починають діяти неефективно. Ти! - полковник знову звернувся до нового солдата. - Чому ми не можемо вбивати на ворожій території кого заманеться?
- Тому, що це неефективно, сер. Для кожного воєнного конфлікту наші аналітики розраховують "коефіцієнт застрашення". Як наслідок необдуманого усунення невинних на ворожій території і, особливо, в архаїчних суспільствах, схильних до кровної помсти, можливо отримати обернений застрашенню ефект. Кількість нападів на нас і наших громадян може вирости за рахунок бажаючих помститися за несправедливе, на їх розуміння, вбивство. А високий фанатизм може знизити сприйняття загрози удару у відповідь з нашого боку.
- Правильно, - полковник задоволено кивнув. - І останнє питання. Чому ми не тримаємо у наших лавах шовіністів?
- Противника слід поважати, сер! Слід знати й розуміти його звичаї та культуру. Він може відрізнятися від нас - мати більш високий чи низький IQ, більше чи менше боятися смерті, бути більш ніж чи менш за нас освіченим, але це не привід для зневаги, оскільки це призводить до неефективності. Шовінізм же з його ідеєю переваги на підсвідомому рівні стимулює зневагу до противника. А ми не можемо собі цього дозволяти.
- Точно. Ми не можемо собі цього дозволити. У більшості випадків торгівля і співробітництво більш вигідні для нашої економіки, ніж війна. Так це працює. Якщо у вас зламався, наприклад, флаєр, і якщо ви не повний кретин, то ви викликаєте майстра, який його лагодить, а не розбиваєте його зі злості на друзки. Ми і є ті майстри, які ремонтують ворожі до нас планети. Ми не нищемо їх. Ми не захоплюємо їх і не приєднуємо до нашої країни. Ми пояснюємо, що торгувати з нами вигідніше, ніж на нас нападати. Ми не грабуємо їх і не обертаємо в рабство їх населення, оскільки грабунок і рабство економічно неефективні. Ще раз, ми психи, але ми не ідіоти. Але деколи ідіоти потрапляють і до наших лав. Вчора у селищі Хангбі був поранений наш солдат. За законами Мірджалу, ми мали б повне право винищити не тільки нападників, але і весь їх рід, й ніхто б слова поганого про нас не сказав. Нападників ми знайшли і само собою стерли з лиця землі разом з їхнім будинком. Стосовно інших дій ухвалити рішення мали наші аналітики, розрахувавши на підставі місцевої специфіки, як це вплине на "індекс засташення". Але деяким ідіотом цього здалося замало. У селищі Ткала, яке між іншим ворогує з селищем Хангбі, ці придурки зґвалтували й вбили жінку, залишивши на ній записку, що це помста за їхнього пораненого друга. Це було неправильно. Це було неефективно. І це поставило під загрозу життя наших громадян і наших солдатів. Узяти їх!
Армійська поліція накинулася й скрутила двох чоловік.
- Зараз цих ідіотів розстріляють перед строєм, а завтра їх голови попрямують до старійшин селища Ткала. Ми обміняємо їх на голови останніх терористів у цьому регіоні.
***
Полковник повернувся і пішов геть не оглядаючись. За спиною в нього пролунав залп.
ЕФЕКТИВНІСТЬ
Полковник Красс оглянув солдатів, що виструнчилися і завмерли перед ним.
- Ви усі тут психи, - заявив він. - І я псих. Вбивати людей і спокіно спати вночі не кожному дано. Ми такі. Ти! - полковник вказав пальцем на одного із солдатів, - Ти псих?
- Так, сер! - вигукнув солдат.
- А чому?
- Вроджений дефект дзеркальних нейронів, що викликає ослаблення емпатійного відгуку плюс спеціальна підготовка, сер!
- Саме так. В тебе злегка атрофоване почуття співпереживання. Але ти солдат, а не маніяк. Ти! - полковник вказав на іншого, - Чому він не маніяк, солдате?
- Відсутність комплексу неповноцінності і як наслідок відсутність необхідності самоствердження через приниження жертв та непотрібну жорстокість стосовно них, сер!
- Усе?
- Емпатійний відгук атрофований не цілком, а вибірково, сер! Байдужість до страждань ворога поєднується з прив'язаністю до своїх близьких.
- Отож! Ме не психопати, яким наплювати на всіх, і які ненавидять усіх. В нас є люди, заради яких ми готові вбивати чи, принаймні, помирати. Убивати заради своїх, втім, багато хто готовий. Але не усі після цього можуть спокійно жити далі без відчуття провини, чи навпаки, не поїхати остаточно і не стати тупим кровожерливим чудовиськом. Ми йдемо по лезу між тим й іншим. Ми обрані. Ми стіна, що охороняє те, що нам дороге. І в цій стіні не має бути проломів. Нашим зусиллям одна міра - ефективність. Але іноді деякі з нас починають діяти неефективно. Ти! - полковник знову звернувся до нового солдата. - Чому ми не можемо вбивати на ворожій території кого заманеться?
- Тому, що це неефективно, сер. Для кожного воєнного конфлікту наші аналітики розраховують "коефіцієнт застрашення". Як наслідок необдуманого усунення невинних на ворожій території і, особливо, в архаїчних суспільствах, схильних до кровної помсти, можливо отримати обернений застрашенню ефект. Кількість нападів на нас і наших громадян може вирости за рахунок бажаючих помститися за несправедливе, на їх розуміння, вбивство. А високий фанатизм може знизити сприйняття загрози удару у відповідь з нашого боку.
- Правильно, - полковник задоволено кивнув. - І останнє питання. Чому ми не тримаємо у наших лавах шовіністів?
- Противника слід поважати, сер! Слід знати й розуміти його звичаї та культуру. Він може відрізнятися від нас - мати більш високий чи низький IQ, більше чи менше боятися смерті, бути більш ніж чи менш за нас освіченим, але це не привід для зневаги, оскільки це призводить до неефективності. Шовінізм же з його ідеєю переваги на підсвідомому рівні стимулює зневагу до противника. А ми не можемо собі цього дозволяти.
- Точно. Ми не можемо собі цього дозволити. У більшості випадків торгівля і співробітництво більш вигідні для нашої економіки, ніж війна. Так це працює. Якщо у вас зламався, наприклад, флаєр, і якщо ви не повний кретин, то ви викликаєте майстра, який його лагодить, а не розбиваєте його зі злості на друзки. Ми і є ті майстри, які ремонтують ворожі до нас планети. Ми не нищемо їх. Ми не захоплюємо їх і не приєднуємо до нашої країни. Ми пояснюємо, що торгувати з нами вигідніше, ніж на нас нападати. Ми не грабуємо їх і не обертаємо в рабство їх населення, оскільки грабунок і рабство економічно неефективні. Ще раз, ми психи, але ми не ідіоти. Але деколи ідіоти потрапляють і до наших лав. Вчора у селищі Хангбі був поранений наш солдат. За законами Мірджалу, ми мали б повне право винищити не тільки нападників, але і весь їх рід, й ніхто б слова поганого про нас не сказав. Нападників ми знайшли і само собою стерли з лиця землі разом з їхнім будинком. Стосовно інших дій ухвалити рішення мали наші аналітики, розрахувавши на підставі місцевої специфіки, як це вплине на "індекс засташення". Але деяким ідіотом цього здалося замало. У селищі Ткала, яке між іншим ворогує з селищем Хангбі, ці придурки зґвалтували й вбили жінку, залишивши на ній записку, що це помста за їхнього пораненого друга. Це було неправильно. Це було неефективно. І це поставило під загрозу життя наших громадян і наших солдатів. Узяти їх!
Армійська поліція накинулася й скрутила двох чоловік.
- Зараз цих ідіотів розстріляють перед строєм, а завтра їх голови попрямують до старійшин селища Ткала. Ми обміняємо їх на голови останніх терористів у цьому регіоні.
***
Полковник повернувся і пішов геть не оглядаючись. За спиною в нього пролунав залп.